Дякуємо karabas.live за можливість поділитись досвідом.
Лідерки відомого у Європі українського гурту поділилися духовним досвідом у Міжнародний день йоги
Сьогодні людство вже вчетверте святкує Міжнародний день йоги. Ця духовна практика, а точніше стиль життя, набувають з роками все більшу популярність в Україні. Головними адептами йоги на вітчизняній музичній сцені є учасники гурту ATMASFERA.
Їх концерти – це й молитви, й ритуальні танці, й колективні читання мантр. Цією екзотикою та своєрідною презентацією себе на сцені Atmasfera зацікавили слухачів у багатьох країнах – вже багато років вони бажані гості на європейських фестивалях.
До дня йоги ми попросили лідерок гурту, сестер Калінді та Ямуну розповісти, як їх життя змінила йога.
КАЛІНДІ
Я практикую йогу більше 20 років. Все почалось з моїх батьків, які стали вегетаріанцями, коли мені було 8 років. Батьків завжди цікавив духовний розвиток, зокрема Мама почала практикувати Бхакті Йогу, а батько захопився буддизмом.
З дитинства в моїй голові виникали глобальні питання: «Чому я тут?», «Навіщо це все?», «Я вічна?», «Що там високо за межами неба?»
Довгий час до йоги я ставилась скептично. Коли навчалась в консерваторії, мені здавалось що музика – мій сенс життя, те найвище прекрасне, що може бути. Тоді я мала певне коло спілкування, від якого залежала. Мені було не байдуже, що про мене подумають друзі музиканти. Хотілось відчуватися «прийнятою». Ми і так з сестрою завжди були білими воронами через наше вегетаріанство. А тут щось дивне, «не наше» , не українське. Йога зовсім не вписувалась в місцеві рамки. Легше було бути таким, як всі, щоб тебе приймало суспільство.
Тільки через 6 років в мене з’явилось бажання розібратись, в чому суть Бхакті Йоги. Я побачила позитивні зміни у Мами. Вона стала якась інша… Якась більш життєрадісна і щаслива. Це відкриття було дивовижним.
Пам’ятаю, йшла якось по вулиці і зловила себе на думці, що в цей момент почуваюся якось краще ніж завжди. Почала аналізувати і зрозуміла, що в той момент я не думала про себе. Корінь мого нещастя і депресій – це сконцентрованість на собі. Парадокс: ми думаємо, що чим більш будемо дбати про себе «коханих», тим будемо щасливіші. А секрет у тому, що все навпаки: чим менше ми думаємо про себе, а більше про інших, тим більше ми щасливі. Йога допомогла мені побачити мій егоїзм і мою сконцентрованість на собі. Вона вчить працювати над своїми недосконалостями, а не шукати їх в інших.
Медитація допомогла мені відділитися від своїх страхів і зрозуміти, що їх джерелом є егоїзм, страх за свій статус
Процес Бхакті Йоги – не просто фізичні вправи, як багато хто думає. Це ідеально продумана система, духовна практика, яка дала мені можливість розібратися, в чому суть мого життя і дала чітку інструкцію, як досягти справжнього щастя і самореалізації. Заплутаний набір пазлів, який був у моїй голові, склався у цілісну логічну картину. У мене з’явилася можливість дізнатися, які закони існують у матеріальному світі. Отримати своєрідну інструкцію по користуванню своїм життям.
Більшість людей живе на планеті Земля і не знає цієї інструкції. Кожен наш вчинок несе за собою певний наслідок. Також завдяки йозі приходить розуміння того, що любов – те, що необхідно кожному, і вона не поділяє людей на релігії, кольори шкіри і національності. Це як їжа, без якої ти не можеш існувати по-справжньому. Йога для мене стала своєрідним інструментом, який наближає до такої любові.
ЯМУНА
Йога дає мені можливість жити усвідомленим життям. До того як я почала практикувати, в мене було багато різних страхів, ще з дитинства, і навіть був мандраж перед виступами. Чесно кажучи, це мене дуже пригнічувало і я багато думала про природу страху і звідки він береться. Коли я почала займатися йогою, медитацією і все більше усвідомлювати свою вічну природу, всі ці страхи почали відходити на задній план.
Я не скажу, що страхи повністю зникли, але коли щось з‘являється, я розумію, чому, і що з цим робити. Медитація допомогла мені відділитися від своїх страхів і зрозуміти, що їх джерелом є егоїзм, страх за свою шкуру, за свій статус, страх невідомого, страх втратити те, що я маю, страх бути не прийнятим. Тобто страх за себе і своє розширене я: «моє», «моя сім’я», «я», «я» і ще раз «я»…
В нас нема якогось панічного страху за сусіда чи бабусю в трамваї. Нам наплювати, що з ними буде, за великим рахунком. Так може хіба на п’ять хвилин щось йокне всередині і стане шкода?
Коли почала медитувати, я побачила себе зі сторони. Це так важливо, коли кожного дня ти знаходиш трохи часу і медитуєш. Коли можеш побути один, відсторонитись від всіх проблем, від шуму міста і навіть від свого розуму і зійти на глибину серця. Там так багато можна почути і побачити. Це допомагає розуміти, навіщо ти взагалі, навіщо робиш те, що робиш, і куди тобі рухатись далі.